Четвер
19.09.2019
16:25
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Дошкільний навчальний заклад №27 "Мальва"
Головна Реєстрація Вхід
Форми роботи 1 »
Меню сайту

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Наше опитування
ОЦІНІТЬ НАШ САЙТ
Всього відповідей: 523
ХТО ВІДВІДУЄ НАШ САЙТ?
Всього відповідей: 464
ЩО ВАС НАЙБІЛЬШЕ ПРИВАБЛЮЄ У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Всього відповідей: 304

Меню на сьогодні
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua "> Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Для cпілкування
200

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

КОНСУЛЬТАЦІЯ

«Розвиток  українського мовлення дошкільників  засобами народознавства»

Мова в житті людини - це найважливіша функція, яка необхідна кожному. Завдяки мові, ми спілкуємося, передаємо досвід, регулюємо діяльність і поведінку. Рідна
мова є невичерпним джерелом морального і патріотичного аспектів виховання, вона виховує почуття любові до землі, на якій народився і виріс, до культурної спадщини
свого народу.Звідси випливає перше й основне завдання у вихованні молодого покоління – прищепити з раннього дитинства любов до рідної мови. Мовленнєвий розвиток
дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається її соціалізація.
  Розвиток зв’язного мовлення – провідний принцип навчання рідної мови. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності дитини. Головним завданням навчання дошкільників
мови – є забезпечення зв’язку між навчанням мовленню дітей та розвитком їхніх комунікативних умінь.

Типові проблеми розвитку мовлення дошкільників:
- Нездатність граматично правильно будувати поши­рене речення.
- Недостатній словниковий запас.
- Вживання нелітературних слів і виразів
- Неспроможність побудувати діалог (грамотно і доступно сформулювати запитання, сформулювати стислу або розгорнуту відповідь).
- Нездатність побудувати монолог: наприклад, сюжетну або описову розповідь на запропоновану те­му, переказ тексту своїми сло­вами.
- Відсутність навичок культури мовлення: невміння викорис­товувати інтонації, регулювати гучність голосу і темп мовлен­ня тощо.
- Погана дикція.

     Важливе місце в системі засобів розвитку зв’язного мовлення у дошкільників посідає фольклор.
     Слово «фольклор» в буквальному перекладі з англійської означає народна мудрість. Фольклор – це створена народом поезія, в якій він відображає свою трудову діяльність,
суспільний і побутовий устрій, знання життя, природи і культури.
Фольклор – джерело пізнавального розвитку дітей. Через фольклор діти краще засвоюють звукову систему мови, навички зв’язного мовлення, опановують основні граматичні
форми та складні форми речень. Розвивається артикуляційний і голосовий апарат, мовне дихання, слухове сприймання. Фольклор допомагає в розвитку різних засобів інтонаційної
виразності, збагачує активний словник. І все це – є передумовою розвитку зв’язного мовлення.
Народний фольклор є найефективнішим методом активного спілкування, вивчення рідної мови та розвитку інших мовленнєвих і розумових здібностей, емоційного прояву, пізнання
навколишнього і свого «Я».
   Для розв’язання завдань розвитку мовленнєвої компетенції дитини використовують такі види фольклору, які поділені на три розділи:

* календарний фольклор;
* потішний фольклор;
* ігровий фольклор;
*дитячий фольклор.
   Календарний фольклор для дітей містить твори, пов’язані з природою, календарними датами, твори що мають сезонний характер. Значну його частину складають колядки,
щедрівки, веснянки. Власне, дитячий календарний фольклор - це заклички явищ природи, промовки до комах, птахів, тварин. Він привчає дітей помічати поезію навколишньої
природи в усі пори року.

   В дошкільному закладі знайомлять дітей зі святом Різдва: розучують колядки, пісні. Колядування дітей має особливу магічну силу, а колядки - величально побажальний
зміст, бо прославляють господаря та його родину. Наприклад: Добрий вечір тобі, пане господарю!

   Радуйся, радуйся!
   Син Божий народився!

   Ознайомлюючи дітей з щедрівками, розповідають дітям про Свято Василя та Меланки, його значення. За допомогою щедрівних пісень, люди намагалися забезпечити собі
гарний врожай, добробут, багатство.

Тут живе господар – багатство володар,
Щедрий вечір, добрий вечір!
А його багатство золотії руки,
Щедрий вечір, добрий вечір!

    В дитячих колядках, щедрівках є мотиви радості, святості, що створюють настрій та надають самому обряду величного характеру.
Навесні ознайомлюючи дітей з весняними обрядами, метою під час розучування пісень, таночків було: формувати та розвивати у дітей перші уявлення про навколишній
світ; вчити
шанувати працю, робити добро, бути милосердними, любити природу.
   Заклички – звернення до явищ природи (сонцю, вітру, дощу, снігу,веселки, дерев). При розучуванні закличок, промовок розвивати можливості дитячого голосу, силу,
виразність
мовлення, дзвінкість при співанні пісень, емоційну темпераментність, інтонацію. Діти закличками звертаються до різних явищ природи: Сонця, Дощу, Вітру.
   Найкраще заклички звучать навесні, бо адресатами їх є небесні світила та метеорологічні явища. У закличках діти просять, щоб пішов чи припинився Дощ,
розійшлися хмари і
вийшло Сонечко. Діти радісно промовляють: "Сонечко, сонечко, засвіти, засвіти! Сонечко, сонечко, звесели, звесели!"
   Якщо на дворі хмарно, мрячно,  діти кличуть Сонечко, утворивши коло і виконуючи відповідні рухи:  

Вийди, вийди, сонечко, на широке полечко,
На наше подвір’ячко. На бабине зіллячко.
Там дід косить, сонця просить,
Хмару розбиває, сонця здобуває.
Бий, дзвоне бий, хмару розбий!

   Весною закликають птахів:

Птахів закликаю із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку!
Летіть ластівоньки, пасти корівоньки!

   Використовуючи промовки,  діти звертаються до різних тварин, комах, і різних явищ природи – цим розвивається мовлення та творчість дитини.
Такою промовкою, як: "Водичко, водичко,умий моє личко, Щоб сміявся роток, не кусався зубок!" виховують у дітей культурно – гігієнічні навички
Використовуючи в роботі заклички, промовки навчають дітей чітко виражати свої думки і почуття. Їх мова набуває інтонаційно – емоційного забарвлення. У дітей
формується вміння образно описувати предмети, надавати їм яскравої емоційної характеристики, розвивається творчість, збагачується словниковий запас. А головне,
розвивається пам'ять, мислення, що дає поштовх до розумового розвитку особистості, .
  Потішний фольклор. Дразнилки – веселі, жартівливі, віршики, коротко і влучно називають якісь смішні сторони в зовнішності дитини, в особливостях його поведінки. Примовки,
жарти,
перевертиши – забавні пісеньки, які своєю незвичністю веселять дітей. Приказки, небилиці, дразнилки мають призначення розвеселити, потішити, розсмішити однолітків
і відповідають підвищенню
тяжіння до ритму, розвивають мову, дитячу фантазію, пробуджують інтерес до нових словотворень.
Важко уявити собі життя без ігор, тому ігровий фольклор посідає велике місце в дитячий творчості. Основою драматичних ігор – є втілення художнього образу в драматичній дії,
тобто в
синтезі діалогу, музичного приспіву і руху. З них формуються зачатки театралізованого дійства.
У хороводних іграх нерідко виконуються також ігрові приспіви, які розвивають навички імпровізації, звуковисотний та тембровий слух, є танцювальні моменти.
Значне місце в усіх іграх посідають лічилки - коротенькі вірші, що використовуються для справедливого розподілу ролей в іграх, що розвивають у дітей ритмічне мовлення, пам'ять,
вправляють у вимові окремих звуків рідної мови.
До дитячого фольклору відносять:

  •  Колисанки – народний фольклор супроводжує життя малюка з найперших днів появи на світ. Колискові пісні, на думку народу – супутник дитинства. Вони на ряду з
  • іншими жанрами містять в собі могутню силу, що дозволяє розвивати мову дітей і образне сприйняття.
  • Пестушки – пісеньки, якими супроводжується догляд за дитиною. 
  • Потішки – ігри дорослого з дитиною (з його пальчиками, ручками).

  Дитячі колискові пісні, пестушки, потішки - це своєрідний скарб народної педагогіки, що знайшов доступні для дитини слова і поетичні образи. Поетичні твори, що багато сторіч
передавали від одного покоління до іншого, поступово набували змісту і форми, що найбільш повно відповідають законом дитячої естетики.
Активізувати мовлення дітей слід різними прийомами. Зокрема дужее фективним є прийом спільного декламування знайомого вірша, коли діти промовляють останнє слово кожного
рядка, наприклад:

   Їхавлис через … (ліс),
   Лисенятам капці… (віз).
   Щоб соснові… (шишки)
   Не кололи … (ніжки).
Народна творчість є невичерпним джерелом педагогічного розвивального впливу, який допоможе збагатити арсенал засобів формування звязного мовлення дошкільників.
Скоромовки і чистомовки непомітно навчають дітей правильної і чистої мови.
   Ок-ок-ок – білий падає сніжок.
   Ки-ки-ки – замітає всі стежки.

        Прислів’я – це влучні, образні висловлювання, які узагальнюють різні явища життя та мають повчальний характер, приміром: «Не копай іншому яму, бо сам до неї впадеш»,
«Лінивий
двічі робить,  скупий двічі платить».

Приказка – влучний (часто римований) вислів, але без повчального змісту, скажімо: «Шукай вітра в полі», «Часто з квасом, а порою з водою».
    Уміле використання прислів’я завжди вважали ознакою мудрості. Прислів’ям можна починати або закінчувати бесіду.У прислів’ях і приказках порівнюються одне з одним різні
люди, образи природи, абстрактні поняття. Такі порівняння важко зрозуміти дітям, адже для цього їхнього досвіду спілкування та узагальнення різних ситуацій взаємодії з
оточенням замало. А без розуміння суті прислів’я чи приказки їх вживання буде недолугим та й непотрібним. Спілкуючись, дитина має тримати у полі зору свого партнера
та бачити його реакцію – а це не легко зробити тим, хто не має достатнього досвіду спілкування.
    Прислів’я та приказки не варто просто заучувати, адже це не допоможе їх активному вживанню у мовленні. Отже, щоб народна мудрість стала зрозумілою дітям, щоб
вони використовували
її у своєму мовленні без спонукань і нагадувань треба:

  • Створити або використати ситуацію, у якій можна доречно вжити те чи інше прислів’я (приказку);
  • Обговорити цю ситуацію з дітьми, тобто зясувати –
    • чому так кажуть;
    • хто так міг сказати;
    • коли і у якій ситуації було вжито цей вислів;
    • чи можна сказати інакше.

    Щоб домогтися доречного вживання дитиною певного прислів’я (приказки) у активному мовленні варто використати  різні прийоми:

  • пригадати ситуації, у яких можна було б використати певне прислів’я чи приказку;
  • розглянути відповідні сюжетні картинки, визначити зображених партнерів у спілкуванні і те,  якому із партнерів це прислів’я чи приказка призначається відповідно
  • сюжету, зображеному на картинці.
  • Прослухати, або  подивитися драматизацію уривка зі знайомої казки. Після цього запопонувати дітям вставити певне прислів’я чи приказку у діалог героїв цієї казки
  • зі словами: «Подумайте, хто з героїв казки міг би так сказати?».

   Використання фольклорних матеріалів під час самостійної діяльності свідчить про добре засвоєний матеріал. Знання ознак різних пір року дозволяє дитині під час спостереження
за погодою влучно вимовити народну приказку, прикмету, прислів’я або відтворити візерунок під час самостійної діяльності. Це засвідчує про творчість дитини, як особистості,
про її мовленнєву компетентність.
   Все викладене вище дозволяє зробити висновок про позитивний педагогічний ефект під час використання доступних форм дитячого фольклору для розвитку мовленнєвої
компетентностіта творчих здібностей дошкільнят.

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ

"Асоціативні карти в організації навчально-пізнавальної діяльності дітей"

            Одним зі шляхів забезпечення активної пізнавальної діяльності  дітей є використання асоціативних карт. Аби визначити поняття «асоціативна карта», розглянемо таку характеристику людського мислення, якасоціативність.
            У академічному тлумачному «Словнику української мови» понят­тя «асоціація» визначено як зв'язок між окремими нервово-психічними актами, думками, уявленнями, почуттями, внаслідок якого одне уявлення,почуття зумовлює інше.
        Асоціація (від латинського – з’єдную, зв’язую)- поняття, що виникає при згадуванні іншого поняття.

      Науковці зазначають, що асоціа­ції виникають під час сприймання особою дійсності і становлять одну з ключових ознак и мислення на різних рівнях: щоденно-звичайному, практичному, науково-теоретичному та творчо-мистецькому. Ці властивості асоціацій виявляються в утворенні асоціативних пар, тобто у сполученні між собою того, що вже сприймалося нами ра­ніше та є у нашому досвіді. При цьому в мозку створюються образи, завдяки яким ми й розуміємо інформацію. А образ формується через приведення в дію механізму асоціативних зв'язків.

     Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «літо»? Напевно, тепло, сонце, море, відпочинок, ягоди-фрукти, яскравий легкий одяг... А в кого виникла асоціація з чотирма літерами: «л», «і», «т», «о»?

      На цьому прикладі видно, що наше мислення й пам'ять пов'язані з асоціаціями-образами, своєрідними картинками, що ілюструють певне поняття. А в дитячому віці сприймання світу є цілком образним, «ілюстрованим». Оскільки ми говоримо про те, що формування цілісної картини світу у дітей відбувається через установлення взаємозв'язків між предметами, об'єктами навколишнього світу, розуміння взаємопов'язаності всього з усім, то одним з методів, шляхів формування цілісної картини світу дітей можуть стати асоціативні карти, які ілюструють та реалізують принцип асоціативного мислення.

Методика використання асоціативних карт

            В основу створення асоціативних карт покладено принцип інтелектуальних карт: у центрі аркуша розміщують картинку, яка відображає ключове поняття (наприклад, дім, осінь, весна, фрукти, кубик...), а простір навколо неї заповнюють різними зображеннями, які стосуються  ключового поняття або ніяк з ним не пов'язані.

            Діти можуть працювати як з однією, так і з кількома асоціативними картами водночас. Вихователь пропонує дітям з'єднати лініями взаємопов'язані з ключовим поняттям картинки й обґрунтувати свій вибір.

Дитині пропонують розглянути карту «Дім», подумати та пояснити, що із зображеного на карті «дружить» з «головною картинкою» — домом.

            У такому варіанті міркування можуть більше ґрунтуватися на пошуку прямих чи логічних взаємозв'язків між предметами та об'єктами (автомобіль стоїть біля дому, черевик може стояти в будинку, капелюх і котик також можуть перебувати в домі; окрім цьо­го, наявні прямі зв'язки: дерево—дупло —гніздо тощо). Якщо запи­тання сформулювати так: «Що із зображеного на карті може бути домом?», то міркування передбачають залучення асоціативних зв'язків та включення уяви.

            Діти можуть дати такі відповіді:

  • коли далеко подорожуємо автомобілем, він уночі стає для нас домом;
  •  човен (корабель) також є домом на час плавання;
  •  гриб є домом для черв'ячків чи мурашок;
  •  черевик може стати домом для мишки, а капелюх — для котика;
  •  дім є спорудою, і в ньому, як у будівлі, може розміщува­тись аптека чи дитсадок тощо.

            Як бачимо, робота з асоціативною картою спонукає дітей до роздумів, міркувань, активізуючи їхню уяву, мислення та мовлення.

            Так, асоціативна карта «Лінія»  спонукає дитину по­бачити лінію не в контексті математичних уявлень, як запро­поновано в звичному трактуванні програмового змісту, а як невід'ємну частину довкілля: у лінії горизонту, гір та річки, в обрисі різних предметів навколишнього світу, у діях людини (шикування, танець тощо), літерах, цифрах і, звісно, у контурі геометричних фігур.

            Тобто під час роботи з асоціативною картою традиційно обме­жене розуміння певного поняття значно розширюється і розгляда­ється крізь призму взаємозв'язків із іншими поняттями — предмета­ми — об'єктами навколишнього світу.

            Карта до теми «Здоров'я»  ілюструє переважно позитив­ні та окремі негативні чинники, які впливають на здоров'я лю­дини, сприяє узагальненню уявлень та знань дітей із цієї теми.

        Універсальність методу в тому, що укладання асоціативних карт є доступним для кожного педагога. Робота із асоціативною картою не має суворої регламентації, а тому відкриває широкий простір для уяви щодо того, як її художньо оформити та практично застосувати.

 

Форма входу

Каталог сайтів
Міністерство освіти Житомирський інститут післядипломної освіти Офіційний портал міста Бердичів Інформаційна система управління освітою (ІСУО) Педрада портал освітян Педагогічна преса Електронна реєстрація в дошкільні навчальні заклади Бердичівський педагогічний коледж НВК №10 ДНЗ 25 СОНЕЧКО ДНЗ 15 РОМАШКА ДНЗ 7 СОНЯШНИК ДНЗ 16 ЯЛИНКА ДНЗ 17 ВІНОЧОК ДНЗ 26 ВЕСЕЛКА ДНЗ 5 ВЕРБИЧЕНЬКА ДНЗ 2 КАЛИНОНЬКА ДНЗ 11 БАРВІНОК ДНЗ 22 ЗОЛОТА РИБКА ДНЗ 28 КАЗКА ДНЗ 4 БЕРЕГИНЯ

КАЛЕНДАРНІ ПОДІЇ
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Рахунок ДНЗ
Для всіх охочих надати благодійну допомогу р/р 35423301041470 МФО 811039 код ЄДРПОУ 02143206 в ГУДКСУ у Житомирській обл. Призначення платежу: для ДНЗ №27

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Архів записів