Четвер
18.07.2019
05:55
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Дошкільний навчальний заклад №27 "Мальва"
Головна Реєстрація Вхід
Форми роботи, консультації »
Меню сайту

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Наше опитування
ОЦІНІТЬ НАШ САЙТ
Всього відповідей: 521
ХТО ВІДВІДУЄ НАШ САЙТ?
Всього відповідей: 462
ЩО ВАС НАЙБІЛЬШЕ ПРИВАБЛЮЄ У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Всього відповідей: 302

Меню на сьогодні
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua "> Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Для cпілкування
200

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ДОВІДКОВЕ  БЮРО
«Навчання дітей елементів грамоти» 

  
Мета: удосконалювати педагогічну компетентність учасників заходу у питаннях поетапного навчання дітей старшого дошкільного віку елементів грамоти, створити умови для професійного спілкування, стимулювання активності у вирішенні проблемних питань, усуненні труднощів у роботі з дітьми, активізувати творчий потенціал педагогів.
Попередня робота: педагоги дошкільного закладу подають вихователю-методисту записані на аркушах паперу проблемні запитання, вирішення яких потребує методичної допомоги.
Матеріал:  аркуші паперу з запитаннями; ширма; папір, склянки з водою, брязкальце, барабан, дзвоник; дерев’яна пірамідка, металева машинка, гумовий м’яч, пластмасова лялька; предметні та сюжетні картинки (по три); зразки вправ «Олівець та ластик», «Які букви заховались», «Знайди правильні букви».

ХІД :
1. Ведучий зачитує запитання.
2. Кожен  з учасників може дати відповідь на поставлене запитання, тобто надати інформаційну та методичну допомогу.
Загальні правила:
·        запитання учасники складають заздалегідь;
·        запитання чіткі, лаконічні, конкретні;
·        відповідь – стисла, по суті;
·        допускається відповідь «Вибачте, я не можу відповісти»;
·        ведучий може попросити уточнити відповідь на запитання.

Запитання 1Що має робити педагог, щоб навчити  елементів грамоти новачків, які прийшли у старшу групу, з урахуванням усіх вимог програми «Впевнений старт»?

Педагоги, які здійснюють освітній процес у дошкільному закладі, мають враховувати, що:

·        по-перше, провідною діяльністю у цьому віці є не навчальна, а ігрова. Тому, навчаючи дітей, треба використовувати ігри, ігрові вправи, ігрові ситуації – «запрошувати» казкових персонажів тощо. Це дасть змогу прискорити процес засвоєння знань і підтримувати у дітей зацікавленість ним;

·        по-друге, навчати потрібно, слідуючи універсальному дидактичному принципу «від простого до складного». Тому на початковому етапі навчання варто застосовувати звуковий синтетичний метод, за яким від звука йдуть до складів, від складів до слів, потім – до речень. Згодом, через 2-3 місяці, ліпше перейти до навчання за аналітико-синтетичним методом.

Запитання 2.  Який перший етап навчання дітей елементів грамоти та як його ефективніше проводити?
Перший етап навчання дітей елементів грамоти – це ознайомлення зі звуками. Багато авторів відзначають, що ефективніше починати його з ознайомлення дітей з немовними звуками.
    Можна провести  дидактична гру  «Що як звучить?»
    У грі використовують папір, склянки з водою, брязкальце, барабан, дзвоник чи будь-які інші предмети, які можуть видавати певні звуки. Спочатку дітей ознайомлюємо зі звуками, які видають ці предмети. Потім  заходимо за ширму і маніпулюємо предметами так, щоб вони звучали, а діти мають відгадати, який саме предмет звучав.
Слід звернути увагу дітей, що це немовні звуки, адже їх ніхто не вимовляє, але ми їх чуємо. Під час прогулянки добре запропонувати дітям визначити, які немовні звуки вони чують: шурхіт листя, гуркіт чи гудіння автівки тощо.
    Тепер можна переходити до ознайомлення з мовними звуками.
Ще Костянтин Ушинський запропонував вивчати звуки не в алфавітній послідовності, а починати з голосних звуків, потім перейти до ознайомлення з приголосними звуками.
Спочатку  пропонуємо дітям прослухати «пісеньки»: А-а-а-а, О-о-о, У-у-у-у, І-і-і-і, И-и-и-и, Е-е-е-е., розповідаємо дітям, що ці звуки є мовними – ми їх вимовляємо. А ще це – голосні звуки, бо ми їх співаємо голосом.
Далі слід уточнити артикуляцію голосних звуків.
         Пропонуємо проспівати звуки у такій послідовності: А-О-У. Говоримо, що ротик малює спочатку велике коло - діти проспівують: «А-а-а-а», потім середнє – «О-о-о-о», а потім зовсім маленьке –«У-у-у-у». Далі діти співають у такій послідовності: І-И-Е. Кажемо, що тепер ротик усміхається – діти співають: «І-і-і-і», потім усмішка стає ширшою – «И-и-и-и», тепер він майже сміється – «Е-е-е-е». Звертаємо увагу дітей на  те, що коли ми вимовляємо голосні звуки, повітря виходить вільно, йому нічого не перешкоджає, наш ротик відкритий. Саме тому цей звук має таку позначку,  як відкритий ротик -   .

Під час закріплення знань дітей про голосні звуки можна використати ігри: «Який це звук» (діти за беззвучною артикуляцією мають вгадувати звуки); «Упіймай звук» (сприяє формуванню вміння дітей визначати звук у звуковому потоці); « Оживи кружок» ( діти по черзі натискають на символ голосного звука і називають будь-який голосний звук).

Запитання 3.  Як зробити процес ознайомлення з приголосними звуками цікавим для дітей?
Дітям буде цікаво, якщо їх ознайомлення з приголосними звуками відбудеться у казці.

 

             «Казка про те  як голосні звуки допомогли приголосним»
      Жили-були шість голосних звуків, які вміли гарно співати. Поряд з ними жило ще багато звуків, але вони співати не вміли. Іншим звукам також хотілося співати, та коли вони намагалися це зробити, у них виходило шипіти – «Ш-ш-ш», пихтіти – «П – п - п», свистіти – «С-с-с», бумкати – «Б-б-б» тощо. Коли хтось промовляв ці звуки, повітря не виходило вільно з ротика, а зустрічало перешкоду: то губки стуляться (К, Г, Х) і т.д. тому ці звуки позначають так -     .

Ці звуки можуть перешкоду зменшувати, ніби робити маленьку шпаринку, коли їх вимовляти не твердо, а мяко (не Б, а Б і т.д.). у такому випадку і позначають їх інакше -     .
Та найгіршим було те, що ці звуки не могли гратися, як голосні. Наприклад, стануть у пару А та У (всі разом скажемо протяжно: «А-а-а-а-У-у-у-у»), і чуємо, як люди гукають в лісі один одного.   Поміняються місцями У та А (усі разом: «У-у-у-у-А-а-а-а») – чути, як плаче дитинка. Підбіжить І до А (всі разом: «І-і-і-і-А-а-а-а») – це десь неподалік закричав віслючок.
       Як же хотілося сусідам голосних звуків теж так гратися! І ось вони попросили голосні звуки погратися з ними. Голосні звуки були добрими. Вони поміркували, як можна допомогти своїм сусідам і вирішили: щоб ті теж могли співати і так гратися, їм треба бути при голосних звуках. Сусідні звуки дуже зраділи. Відтоді вони стали називатися приголосними звуками. Тепер приголосні звука стають у пару з голосними: скажімо, стали у пару А та М (усі разом: «АМ») – і чуємо, як мати годує малечу; а стали разом М з У (всі разом: «МУ-у-у-у» - замукала корова; до А підбігла Х (разом скажемо: «АХ») – і всі почули, як здивувалася людина. Так голосні звуки допомогли приголосним звукам.
З приголосними звуками теж добре пограти у різні ігри, зокрема у гру «Упіймай звук». Ознайомлення зі звуками та закріплення знань про них в ігровій формі продовжується на всіх наступних етапах навчання дітей елементів грамоти. Для показу залежності значення слова від порядку чи зміни звуків грають з дітьми у такі ігри, як «Добери пару», «Зміни слово», «Словограйка» тощо.
 

Запитання 4. З чим слід ознайомлювати дітей після знайомства зі звуками?

Другий етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення зі   складами.  Цей етап тісно пов’язаний з третім етапом, під час якого ми ознайомлюємо дітей з поняттям «слово».

Ознайомлення зі складами та словами можна провести у такий спосіб: спочатку повторити знання про голосні та приголосні звуки, потім перейти безпосередньо до складів та слів. Розповідь про них також може бути у формі невеличкої казки.

«Казка про збирання складів та утворення слів»

Голосні і приголосні звуки стали товаришувати і ходити парами . але у деяких пар не виходило щось сказати. Наприклад, взялися за ручки Д та И (скажемо всі разом: «ДИ»), але це нічого не означало. Вони дуже засмутилися, тому їх прийшли втішати  звуки  В та О і розповіли, що у них теж нічого не виходить (усі разом: «ВО»). Тож вони взялися всі разом за ручки: ДИ-ВО. Раптом прибігли інші звуки і почали їх вітати: «У вас вийшло ДИВО!». І дійсно це було диво, бо окремо вони нічого не означали, а разом склали слово – «диво».

Інші звуки теж почали ставати по двоє та навіть по троє, а потім підходили до інших таких групок і складали слова. Такі групки звуків почали називати складами, адже з них складається слово.(Під час розповіді слід  викладати умовні позначки голосних та приголосних звуків, утворюючи з них склади, щоб поглибити сприймання нової інформації дітей, підключивши зоровий аналізатор). Звуки утворювали багато слів зі складів:МА-МА, БА-БА тощо. Але вони помітили, що приголосні звуки не можуть самі утворювати склади, а тільки за допомогою голосних звуків. Тоді біля одного голосного могло зібратися два, а інколи і три приголосних звука. ( Викладаючи звукову схему слова «МЛИН», звернути увагу, що у цьому слові тільки одна позначка голосного звука, а три – приголосних. А голосні звуки можуть утворювати частинки слова – склади  - і без приголосних, для прикладу можна використати слова на кшталт   О-ЛЯ, І-РА тощо. Не варто на цьому етапі використовувати слова на кшталт Ю-ля, Я-на, адже на письмі у цих словах два звуки позначаються однією йотованою буквою). Тож звуки прийшли до висновку, що скільки у слові голосних звуків, стільки і складів.

Навчити дітей визначати кількість складів можна і в інший спосіб – підставляючи руку під підборіддя: скільки разів воно торкнеться руки під час промовляння слова, стільки у тому  слові і складів.

Запитання 5.  Як пояснити дітям, що  слова - це  різні частини мови (іменники, прикметники, дієслова)?

Після знайомства зі складами та словом можна перейти  безпосередньо до ознайомлення з тим фактом, що всі слова різні, але їх можна обєднати у великі групи (частини мови), зокрема: слова-назви, слова-дії, слова-ознаки. Під час усіх занять з ознайомлення з різними групами слів варто використовувати одні і ті самі предмети, скажімо: деревяна пірамідка, металева машинка, гумовий м’яч, пластмасова лялька.

Приклад знайомства зі словами-назвами (іменниками)

Дітки, ми з вами дізналися, що звуки збирались у склади і утворювали слова. А що це за слова? Діти, подивіться на ці предмети. Як можна назвати ці предмети одним словом? Так ці предмети мають загальну назву – це слово «іграшки». Але якщо я скажу: «Діти, візьміть іграшку», ви запитаєте, яку саме. Адже кожний предмет називається певним словом. Це-лялька, це-машинка. Тож це-слова-назви.

А тепер погляньте на картинку. На ній зображено дівчинку, яка тримає ляльку. Давайте порівняємо дівчинку та ляльку. І у дівчинки, і у ляльки є ноги, руки, голова, тулуб, очі, ротик. Але дівчинка може бачити, чути, розмовляти, самостійно рухатись. Лялька ж не може цього робити, бо вона – предмет, про неї запитують: «Хто це?». Тож слова можуть називати предмети і живі істоти. Я назву предмет – «стіл». А ви який предмет назвете? (Відповіді дітей). А тепер я назву живу істоту – «вовк», а ви? (Відповіді дітей).

Ще слова-назви можуть називати те, що ми не можемо бачити, але можемо чути чи відчувати. Це – грім, вітер, музика, холод, тепло. А пригадайте ви такі слова. (Відповіді дітей).

Слова-дії (дієслова)

Що ми робимо з іграшками? Так ми виконуємо з ними певні дії – граємось.
Тож, слово «граємось»  означає дію.
Послухайте слова-дії і скажіть, до якої іграшки вони підходять: «колисати»,«буцати», «нанизувати», «кермувати» (Відповіді дітей
дітей.) Усі ці слова означають дії, які виконують самі предмети чи живі істоти, як-от:  машина їде, заєць стрибає, дерево росте тощо. Я зараз буду називати вам слова-назви, а ви будете підбирати до них слова-дії: олівці (істоти, як-от:  машина їде, заєць стрибає, дерево росте тощо. Я зараз буду називати вам слова-назви, а ви будете підбирати до них слова-дії: олівці (малюють, креслять ), білочка (стрибає, гризе, збирає), дощ (накрапає, йде, ллє).

Слова-ознаки (прикметники)

А тепер подивіться на іграшки і відгадайте, про яку з них можна сказати: металева, пластмасова, гумовий, деревяна. Ви всі предмети відгадали, але  я не сказала ні слів-назв, ні слів-дій. Отже це слова – ознаки. Завдяки таким словам ми можемо уявити собі яким є предмет, про якого йдеться.

Скажімо, Данилу подарували машинку. Але він не приніс її у садок, а лише описав друзям так: «Машинка велика, пластмасова, червона, гонча». І вони зрозуміли про яку машинку йдеться. Завдяки словам-ознакам ми можемо складати загадки. Відгадайте про кого це: «Руда, хитра, хижа» (Лисиця).

Запитання 6.  Як ознайомити дітей з реченням?

Четвертий етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення з реченням. Для цього стануть у пригоді предметні картинки. Наприклад, можна взяти три картинки ( на І-дівчинка, на ІІ - дівчинка з пензликом, на ІІІ - квітка). Розглядаємо картинки з дітьми і зауважуємо, що все , що на них зображено можна назвати словами. Далі ознайомлення з реченням можна продовжити так:

Діти погляньте, хто зображений на першій картинці?(Дівчинка.) А що робить дівчинка на другій картинці? (Малює.)  А що зображено на третій? (Квітка.)  Діти, за кожною картинкою ви назвали слово:
за І - слово-назву «дівчинка»;
за ІІ – слово - дію «малює»;
за ІІІ - слово-назву «квітка».
А тепер давайте ці слова поєднаємо: «Дівчинка малює квітку». Ми з вами про щось розповіли. Коли слова збираються разом і про щось розповідають, то це називається - речення. (Діти промовляють речення).

А тепер порахуємо, скільки слів у нашому реченні: «дівчинка» - один, «малює» - два, «квітку» - три (рахуючи слова, слід використовувати картинки як наочну опору). У нашому реченні три слова.  Спробуємо змінити наше речення так, щоб у ньому стало п’ять  слів. Для цього можна використати слова-ознаки. Доберіть їх до слів-назв. Дівчинка яка? Квітка яка? Додамо до нашого речення  слова-ознаки: «весела» і «червона». А до слів-ознак доберемо картинки, на яких зображені веселе личко і червона пляма. Ось що вийшло: «Маленька дівчинка малює червону квітку». Порахуємо слова у новому реченні. Тепер наше речення складається з п’яти  слів.

Для закріплення отриманої інформації ми пропонуємо дітям самим скласти речення з опорою на предметні картинки та визначити кількість складів  у складеному реченні.

Пояснюємо дітям, що у реченні кожне слово має своє місце, і на прикладі будь-якого  деформованого тексту демонструємо це твердження та пропонуємо дітям сказати речення правильно.

Ми вправляємо дітей у складанні простих поширених речень за допомогою дидактичних ігор «Розшифруй картинку», «Мовчун-говорун», «Хто придумає найдовше речення» тощо.

Дітям слід пояснити, що речення можна змінити, не змінюючи слів, а змінивши лише інтонацію. Так можна утворити різні речення-запитання. Скажімо, можна проговорити речення тричі, виділяючи питальною інтонацією кожне слово по черзі:

·       Дівчинка малює квітку? -  Хто малює квітку?
·       Дівчинка малює квітку? - Що робить дівчинка?
·       Дівчинка малює квітку? -  Що малює дівчинка?

А можна всі слова промовити з піднесеною інтонацією. Вийде речення-оклик.

Щоб повправляти дітей у правильному використанні питальної інтонації можна пограти у гру «Запитайко». Педагог пропонує дітям скласти речення за сюжетною картинкою, а потім повторити це речення, виділяючи питальною інтонацією по черзі слово-назву, слово-дію, слово-ознаку.

Запитання 7. Які прийоми слід використовувати під час ознайомлення з графічним зображенням звуків?
П’ятий етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення дітей з графічним зображенням звуків – буквами. Ознайомлення з буквами  програма «Впевнений старт» рекомендує починати з урахуванням індивідуальних схильностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків.
Під час ознайомлення дітей з буквами використовуються різні прийоми:
·       викликання асоціацій з певними образами;
·       викладання букв з паличок та ниточок;
·       ліплення з пластиліну;
·       заштриховування.
Показуючи дитині, на що схожа та чи інша буква,  використовуємо зображення не одного, а  декількох предметів. Адже,  чим більше асоціацій викликатиме буква, тим швидше її запам’ятають діти. Обов’язково слід запитати у дітей, що їм нагадує буква. ( Наприклад, буква «В» схожа на метелика, окуляри тощо).
Після детального аналізу зображення букви  пропонуємо дітям викласти її з лічильних паличок, а перед викладанням – відрахувати потрібну кількість паличок. А ще – можна викладати букви з ниточок, чи з паличок  і ниточок. Нитки слід використовувати товсті, достатньої довжини. Такі вправи дають змогу дітям самостійно відтворювати букви. А якщо дитина зробила помилку, то вона бачить її і може легко виправити. Так діти краще запам’ятовують графічний образ букви. І їм легше впоратися з друкуванням букви.
Для закріплення правильного друкування букви використовують такі вправи:
·       «Які букви заховались» - букви закриті наполовину і дитина має здогадатись, де яка буква;
·       «Знайди правильні букви» - на аркуші паперу розміщено
букви, написані правильно та в дзеркальному відображені. Діти обводять олівчиком правильні букви.
Форма входу

Каталог сайтів
Міністерство освіти Житомирський інститут післядипломної освіти Офіційний портал міста Бердичів Інформаційна система управління освітою (ІСУО) Педрада портал освітян Педагогічна преса Електронна реєстрація в дошкільні навчальні заклади Бердичівський педагогічний коледж НВК №10 ДНЗ 25 СОНЕЧКО ДНЗ 15 РОМАШКА ДНЗ 7 СОНЯШНИК ДНЗ 16 ЯЛИНКА ДНЗ 17 ВІНОЧОК ДНЗ 26 ВЕСЕЛКА ДНЗ 5 ВЕРБИЧЕНЬКА ДНЗ 2 КАЛИНОНЬКА ДНЗ 11 БАРВІНОК ДНЗ 22 ЗОЛОТА РИБКА ДНЗ 28 КАЗКА ДНЗ 4 БЕРЕГИНЯ

КАЛЕНДАРНІ ПОДІЇ
Увага!!! З 27.02.2019 р. сайт не працює!!! Нова адреса сайту: malvadnz27.com.ua Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання -->

Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Рахунок ДНЗ
Для всіх охочих надати благодійну допомогу р/р 35423301041470 МФО 811039 код ЄДРПОУ 02143206 в ГУДКСУ у Житомирській обл. Призначення платежу: для ДНЗ №27

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Архів записів